У липні 2026 року, після ударів по суднах біля берегів Одеси, судновласники майже повністю припинили заходи в українські чорноморські порти — і перед трейдерами з відкритими контрактами знову постало питання: чи можна посилатися на форс-мажор, коли повномасштабна війна триває п’ятий рік і обстріли, якщо бути точним, уже не новина? Нещодавнє рішення англійського Високого суду ADM Industries Centers Ltd v Inerco Trade SA [2026] EWHC 1873 (Comm) — спір із «зернової угоди» 2023 року — дає конкретні відповіді: що вважається «непередбачуваною» подією на тлі війни, чому прострочення повідомлення позбавляє продавця права посилатися на Clause 20 і як взаємодіють продовження строку відвантаження за Clauses 10 і 20 GAFTA 48.

Літо 2026: порти під ударом

19 липня 2026 року балкер Golden Leo, завантажений кукурудзою, був уражений трьома крилатими ракетами на рейді Одеси: десятеро людей загинули, зокрема український лоцман, а саме судно після шести днів боротьби із затопленням лягло на ґрунт. До 23 липня судновласники призупинили заходи — того дня, за заявою міністра аграрної політики України, морським коридором не пройшло жодне судно. Удари по торговому флоту тривали: 30 липня дрон влучив у надбудову суховантажу ATA-2, що виходив із Чорноморська з кукурудзою, а 5 серпня біля Одеси горів балкер Emil німецького оператора — другий дрон ударив по судну вже під час евакуації екіпажу. На початку серпня, за оцінкою Time, від заходів в українські порти відмовилися близько 90% операторів, премії за страхуванням воєнних ризиків різко зросли, а удари влучили і в берегову інфраструктуру Одеси та Миколаєва.

Що масштабніший збій, то частіше сторони хапаються за слова «форс-мажор» — і то дорожче обходяться помилки в його оформленні. Показово, що рішення в ADM v Inerco ухвалене 23 липня 2026 року, у самий розпал нинішньої ескалації. Сам спір виріс із подій травня 2023 року, коли експорт із тих самих портів зупинився з іншої причини: російські інспектори перестали пропускати судна, що йшли за «зерновою угодою».

Справа ADM v Inerco: контракт і хронологія

За контрактом від 10 лютого 2023 року Inerco Trade SA (продавець) продала компанії ADM Israel (покупець) 60 000 тонн української кукурудзи ±10% на умовах CIF FO Ашдод/Хайфа з відвантаженням із 15 квітня до 15 травня 2023 року. Договір інкорпорував проформу GAFTA 48 і прямо враховував воєнний контекст: спеціальна умова передбачала, що у разі скасування «коридору» — Чорноморської зернової ініціативи — контракт стає null and void, тобто припиняється.

Експортний механізм працював так: кожне судно, що входило в Чорне море під завантаження, проходило інспекцію Спільного координаційного центру (JCC) у Стамбулі, де працювали й російські інспектори. 30 березня продавець номінував судно Nikolaos S із прибуттям у порт Південний «за умови проходження інспекції JCC». Судно чекало на інспекцію — а 7 травня 2023 року російські інспектори перестали інспектувати судна, що входили. Портові агенти називали це саботажем: російські судна проходили без інспекції, решта стояла. До 11 травня в черзі зібралося 60 суден. Інспекції відновилися лише 18 травня — через три дні після закінчення періоду відвантаження.

16 травня продавець надіслав покупцеві повідомлення за Clause 20 GAFTA 48 (Prevention of Shipment) — форс-мажорним застереженням проформи (нумерація тут і далі — за редакцією GAFTA 48, чинною на дату контракту), а 19 травня — повідомлення про припинення форс-мажору. Покупець повідомлення не визнав і наполягав: відвантаження мало відбутися не пізніше 15 травня. Продавець розцінив таку позицію як відмову покупця від виконання договору (renunciation — слова або поведінка, які однозначно свідчать, що сторона не має наміру виконувати договір на його умовах), 25 травня прийняв цю відмову, а 26 травня перепродав вантаж. Кукурудза пішла іншому покупцеві 4 червня.

Арбітраж GAFTA першої інстанції вирішив спір на користь покупця: форс-мажор не доведено. Апеляційна рада GAFTA (Board of Appeal) у листопаді 2025 року дійшла протилежного висновку та присудила продавцеві 3,12 млн доларів збитків. Покупець отримав дозвіл на апеляцію з питань права — section 69 Arbitration Act 1996 — за трьома питаннями. Справу слухав Paul Stanley KC, той самий суддя, що нещодавно розглядав строки оплати в Banking Days за Saleform 2012.

Обстріли портів і форс-мажор за GAFTA: ADM v Inerco, фото 1

Що таке «непередбачувана» подія у форс-мажорному застереженні?

Clause 20 GAFTA 48 визначає «Event of Force Majeure» переліком із дванадцяти пунктів: заборона експорту, блокада, теракти, воєнні дії, страйки, поломка обладнання, лід, Act of God — і підпункт (k), який відіграв у справі головну роль:

“(k) unforeseeable and unavoidable impediments to transportation or navigation” — непередбачувані та невідворотні перешкоди для перевезення або судноплавства.

Продавець спирався саме на нього: зупинка інспекцій — перешкода навігації. Спір уперся у слово «unforeseeable». Покупець пропонував низький поріг із деліктного права (підхід The Wagon Mound (No 2) [1967] AC 617): передбачуваним є все, що не можна назвати геть надуманим, «not far-fetched». Зупинки інспекцій траплялися й раніше — отже, подія була передбачуваною, і підстав для застосування Clause 20 не було.

Суд відкинув цей підхід. У контексті форс-мажорного застереження «непередбачуване» — це подія з мізерною ймовірністю («negligible probability»): настільки малою, що під час укладення договору нею комерційно виправдано знехтувати. Сусідні пункти переліку — блокада, воєнні дії, страйки — події рідкісні, але цілком уявні; вимагати від підпункту (k) повної неуявності означало б вибити його із загального ряду.

Другий аспект висновку критично важливий для нинішніх подій: непередбачуваність оцінюється за ступенем, а не лише за фактом. Короткі зупинки інспекцій траплялися — 14 разів за 288 днів роботи «коридору», але десять із них тривали один день, три — два дні. Рада GAFTA визнала, що ймовірність зупинки довшої за два дні була незначною: подію зробила непередбачуваною саме тривалість. Суд погодився, навівши точний образ: погана погода передбачувана, а три дні ураганів — можливо, ні. Де саме проходить межа — питання комерційної оцінки арбітрів, у яке суд не втручається.

Повідомлення про форс-мажор: умова чи формальність?

Право призупинити виконання виникає за Clause 20 не автоматично. Другий абзац застереження формулює це так:

“…the performance of this contract shall be suspended for the duration of the Event of Force Majeure, provided that Sellers shall have served a notice on Buyers within 7 consecutive days of the occurrence or not later than 21 consecutive days before commencement of the shipment period, whichever is the later, with the reasons therefor.”

Виконання призупиняється «за умови», що продавець повідомив покупця протягом 7 днів із моменту події (або не пізніше ніж за 21 день до початку періоду відвантаження — залежно від того, який строк настає пізніше), із зазначенням причин.

Продавець повідомив 16 травня — на дев’ятий день, якщо рахувати від 7 травня. Рада GAFTA запізнення пробачила: «від точної дати нічого важливого не залежить», покупець не зазнав від дводенної затримки жодної шкоди, а технічні причіпки не повинні перемагати «комерційну логіку та природну справедливість».

Суд із цим не погодився — і це головний практичний підсумок рішення. Слова «provided that» — безпомилковий маркер condition precedent: обов’язкової попередньої умови, без дотримання якої право посилатися на Clause 20 не виникає взагалі. Конструкції «запізнився, але нікому не зашкодив» тут не існує: запізнився — отже, Clause 20 не застосовується, з усіма наслідками. Суд підкреслив: вимога нескладна, служить зрозумілій комерційній меті — обидві сторони одразу розуміють своє правове становище, — і не потребує пом’якшення через розмитий тест «істотної шкоди».

Коли починається відлік: проблема «повзучого» форс-мажору

Якщо подія почалася 7 травня, повідомлення 16 травня запізнилося — і продавець втрачає все. Але що саме вважати «подією»? Не будь-яка зупинка інспекцій була форс-мажором: короткі паузи передбачувані. Форс-мажором зупинка стала тоді, коли зі звичайної одно- чи дводенної затримки перетворилася на щось більше — тобто, за логікою продавця, не раніше 9 травня. А від 9 травня повідомлення 16 травня вкладається у сім днів.

Рада GAFTA прямого висновку про дату початку події не зробила, тому суд повернув арбітражне рішення арбітрам на повторний розгляд (remitted the award) із конкретним питанням: чи почалася непередбачувана та непереборна перешкода до 9 травня 2023 року? Якщо так — продавець не зміг належним чином скористатися Clause 20, і присуджені йому 3,12 млн доларів випаровуються. Доля всієї суми повисла на двох днях хронології.

Обстріли портів і форс-мажор за GAFTA: ADM v Inerco, фото 2

Чи можна застосувати Clause 10 після продовження за Clause 20?

Третє питання — взаємодія форс-мажорного застереження з Extension of Shipment (Clause 10). Clause 10 дозволяє продавцеві продовжити період відвантаження щонайбільше на 8 днів, але не безкоштовно: покупець отримує знижку з ціни — 0,5% за 1–4 дні, 1% за 5–6, 1,5% за 7–8. Повідомлення про продовження подається «не пізніше наступного робочого дня після останнього дня первісно встановленого періоду» — originally stipulated period.

Саме тут виникло питання про розмір збитків. За Clause 20 продавець після відновлення інспекцій отримував час на відвантаження до 2 червня. Покупець зазначав: за перепродажем вантаж фактично відвантажили лише 4 червня — отже, до 2 червня продавець усе одно не встиг би, його збитки мають бути номінальними. Єдиний спосіб встигнути — додати ще до 8 днів за Clause 10. Але, за версією покупця, «первісно встановлений період» — це період із контракту, до 15 травня; строк на повідомлення за Clause 10 давно минув.

Суд підтримав раду GAFTA: якщо період відвантаження продовжено за Clause 20, «первісно встановленим періодом» для цілей Clause 10 стає період з урахуванням цього продовження. Слово «originally» лише виключає повторні продовження за самою Clause 10. Повідомлення за Clause 10 продавець має право подати не пізніше наступного робочого дня після останнього дня періоду відвантаження, продовженого за Clause 20. Протилежне тлумачення давало дивний результат: продавець, який скористався правом продовження, опинявся б у гіршому становищі, ніж той, хто про нього взагалі не згадав.

Обстріли портів і форс-мажор за GAFTA: ADM v Inerco, фото 3

Обстріли та заблоковані порти: як застосовувати це зараз

Головне питання, яке ставить собі трейдер 2026 року, звучить жорстко: про яку «непередбачувану» подію може йтися, коли повномасштабна війна триває п’ятий рік?

Чи можуть обстріли бути форс-мажором, якщо війна триває п’ятий рік?

Заперечення, яке пролунає в кожному такому спорі, відоме заздалегідь. Війна почалася в лютому 2022 року; Одеський порт зазнавав ракетних ударів уже в липні 2022-го — наступного дня після підписання «зернової угоди», — а з літа 2023-го, коли Росія з неї вийшла, удари по портовій та зерновій інфраструктурі стали систематичними. У контрактах на українське зерно воєнні ризики давно враховують — через страхування, спеціальні застереження та інші умови. Раз усе це відомо — обстріли передбачувані, і форс-мажор неможливий за визначенням. Звучить убивчо, але саме цю логіку суд в ADM v Inerco відкинув.

Контракт в ADM v Inerco було укладено вже під час війни: його підписали в лютому 2023 року, через рік після початку вторгнення, зі спеціальною умовою про зерновий коридор. Сторони укладали договір, чудово знаючи, що війна вже триває, — і попри це захист продавця за тестом непередбачуваності встояв. Причина в тому, що «подією» була не війна як така, а конкретна перешкода: зупинка інспекцій, що вибилася зі звичного режиму роботи коридору. Війна — тло, на якому укладається договір. Форс-мажор — те, що виходить за межі навіть цього тла.

Звідси робоча формула для 2026 року. Критерій — не «чи можна було таке уявити»: на війні уявити можна все. Критерій — чи була ймовірність події мізерною з комерційного погляду на дату контракту, причому з урахуванням масштабу та тривалості. Окремі удари по портовій інфраструктурі, короткі паузи в роботі коридору, дороге страхування — передбачуване тло, давно закладене в ціну. Цілеспрямоване полювання на торгові судна на рейді, загиблі моряки, відмова дев’яти операторів із десяти і тижні без жодного заходу — подія іншого порядку, яка може вийти за межі того, чим під час підписання комерційно виправдано було знехтувати. Так само в ADM v Inerco короткі зупинки інспекцій — 14 за 288 днів роботи коридору — були передбачувані, а одинадцятиденна виявилася непередбачуваною.

Точка відліку — дата вашого контракту, і цей висновок працює в обидва боки. Морський коридор, яким Україна замінила «зернову угоду» наприкінці літа 2023 року, до липня 2026-го працював майже три роки: влучання в судна траплялися й раніше, але заходи не припинялися. Для контракту, підписаного до липневої ескалації, статистика роботи коридору — головний доказ непередбачуваності, так само як статистика інспекцій в ADM v Inerco. Для контракту, підписаного в серпні 2026 року, після загибелі Golden Leo та відходу операторів, той самий аргумент майже не працює: подія відбувалася на очах сторін ще до підпису.

Гарантій цей підхід не дає. Оцінка залишається питанням факту для комерційних арбітрів — суд в ADM v Inerco прямо зазначив, що не втручатиметься в таку комерційну оцінку, — і трибунал може вирішити, що для торгівлі у воєнній зоні навіть нинішня ескалація була прийнятим на себе ризиком, особливо якщо контракт розподіляє воєнні ризики спеціальними застереженнями. Але рішення показує головне: сам по собі факт війни, що триває, не робить будь-яку подальшу перешкоду передбачуваною для цілей підпункту (k). Спір виграє та сторона, у якої детальніша хронологія: статистика заходів, страхові циркуляри, попередження влади, листування з агентами та брокерами — по днях.

Останній штрих — вибір пункту застереження. Слово «unforeseeable» стоїть у тексті лише підпункту (k); у пунктах про блокаду та воєнні дії його немає. Чи означає це, що при посиланні на hostilities спір про передбачуваність знімається взагалі, суд не вирішував: в ADM v Inerco продавець посилався також на блокаду та воєнні дії, але арбітраж розглянув лише пункт (k), а покупець узагалі наполягав, що блокада тут юридично незастосовна. Поки питання відкрите, практичний висновок один: у повідомленні про форс-мажор не обирати якийсь один пункт, а заявляти всі застосовні підстави одразу — вони одна одну не виключають.

Повідомлення: найдешевша і найважливіша дія

Семиденний строк — сувора обов’язкова попередня умова, і запізнення не пробачається відсутністю шкоди. Проблема в тому, що нинішня ескалація — «повзуча» подія в чистому вигляді: спочатку окремі удари, потім зростання страхових ставок, потім рішення судновласників не заходити. Що вважати початком — удар по Golden Leo 19 липня, зупинку заходів 23 липня, якусь дату між ними? Заздалегідь цього ніхто не знає; можливо, це визначить лише арбітраж — як в ADM v Inerco, де спір про «7 чи 9 травня» коштує тепер 3,12 млн доларів.

З рішення випливає, що небезпечні обидві крайності: занадто раннє повідомлення недійсне саме по собі — доки подія не досягла форс-мажорної якості, повідомляти немає про що, — а занадто пізнє фатальне. Звідси практичний висновок, якого рішення прямо не формулює, але який із нього напрошується: за події, що розвивається, розумно надсилати повторні повідомлення в міру зміни обставин, щоразу із зазначенням причин. Це знижує ризик програти спір про дату початку події, хоча саме по собі не гарантує дійсності конкретного повідомлення. Пропущений строк не відновить уже ніхто.

Обстріли портів і форс-мажор за GAFTA: ADM v Inerco, фото 4

Форс-мажор призупиняє контракт, а не припиняє його

Clause 20 не припиняє договір: виконання призупиняється на час події. Якщо подія триває 21 день після закінчення періоду відвантаження, у покупця з’являється право скасувати невиконану частину контракту; якщо він нею не скористався, а подія триває ще 14 днів — контракт у невиконаній частині скасовується автоматично. Якщо ж подія припинилася раніше, продавець зобов’язаний без зволікання повідомити про це і отримує залишок часу на відвантаження, але не менше ніж 14 днів. Повний розбір механіки — повідомлення, опції покупця, тягар доказування — в окремому гіді з Prevention of Shipment у контрактах GAFTA.

Окремої уваги заслуговують спеціальні умови, які сторони додають до проформи. В ADM v Inerco контракт містив умову про те, що у разі скасування зернового коридору він стає null and void. Воєнна реальність потрапляє в договори не лише через типові застереження — і власні умови сторін мають бути сформульовані не менш акуратно, ніж проформені.

Помилка коштує дорожче за сам форс-мажор

Історія ADM v Inerco — наочна ілюстрація дзеркальних ризиків. Апеляційна рада GAFTA виходила з того, що покупець, який відкинув повідомлення про форс-мажор і вимагав відвантаження у первісний строк, сам відмовився від виконання договору, — і на цій підставі присудила проти нього 3,12 млн доларів. Чи встоїть цей висновок, тепер залежить від повторного розгляду. Симетричний ризик несе продавець: якщо він без договірних підстав — або із запізненням, що позбавляє Clause 20 сили, — однозначно відмовляється постачати товар, це, своєю чергою, може бути розцінено як відмова від виконання договору. В обох випадках потерпіла сторона може прийняти відмову, закрити позицію на ринку і рахувати збитки за Default Clause. Воєнна торгівля українським зерном уже породила цілу лінію англійських рішень — наприклад, Trans Trade v State Food and Grain Corporation of Ukraine, де продавець на FOB не зміг стягнути ціну товару.

Висновки

ADM v Inerco дає три орієнтири. Непередбачуваність події вимірюється ймовірністю, якою комерційно виправдано знехтувати, і оцінюється з урахуванням тривалості: навіть передбачувана перешкода може виявитися непередбачуваною саме через те, скільки вона тривала. Семиденне повідомлення — condition precedent: прострочення позбавляє продавця права посилатися на Clause 20 повністю, незалежно від того, чи завдало запізнення будь-якої шкоди. Clause 10 працює і після продовження за Clause 20 — повідомлення подається не пізніше наступного робочого дня після останнього дня вже продовженого періоду відвантаження. Доля 3,12 млн доларів вирішиться при повторному розгляді в арбітражі — відповіддю на питання, чи почалася подія до 9 травня 2023 року.

Для трейдерів нинішньої кризи урок подвійний. Сама по собі війна, що триває, не зачиняє двері до форс-мажору — вирішує те, чи вибивається конкретна подія з тла, на якому підписувався договір. А позиція щодо форс-мажору будується не в арбітражі, а в перші сім днів: хронологією подій, зібраними доказами і правильно надісланими повідомленнями. Той, хто веде цю роботу з першого дня, вступає у спір із готовою позицією; решта приходять сперечатися про дати.


Якщо ваш контракт зачеплений ситуацією в чорноморських портах — потрібно оцінити позицію щодо форс-мажору, підготувати повідомлення або спір уже почався, — зв’яжіться зі мною:

📧 danil@danil-hristich.com 📱 Telegram · WhatsApp

Danil Hristich
Author

Англійський соліситор і український адвокат. Спеціалізуюсь на арбітражі Gafta та FOSFA, морському праві (шипінгу) та міжнародній торгівлі.