Default clause (застереження про дефолт) — це механізм компенсації збитків, вбудований у стандартні контракти GAFTA. Коли одна сторона допускає істотне порушення контракту (breach of condition), потерпіла сторона має право оголосити дефолт і потребувати відшкодування різниці між контрактною ціною та ринковою ціною товару на дату дефолту.

Принципова відмінність від загального порядку стягнення збитків за англійським правом: GAFTA default clause фіксує формулу розрахунку збитків безпосередньо у контракті, що зменшує невизначеність і прискорює розв’язання спору.

Коли виникає дефолт: типові ситуації

Дефолт — це не будь-яке порушення контракту. Це порушення істотної умови (condition), яке позбавляє потерпілу сторону основної вигоди від угоди. Порушення другорядної умови (warranty) дає право лише на компенсацію (allowance), але не на розірвання контракту.

Дефолт продавця по CIF-контракту (GAFTA 48)

  • Відпалювання товару, що не відповідає описанню в контракті (наприклад, ячмінь замість пшениці)
  • Повна невідпалювання товару у встановлений період
  • Відпалювання за межами shipment period
  • Непередання валідного notice of appropriation
  • Непередання належних відпалювальних документів

Дефолт покупця по CIF-контракту (GAFTA 48)

  • Відмова прийняти і оплатити відпалювальні документи (включаючи випадки неоплати відповідно до платіжної застереження контракту)
  • Невідкриття акредитиву (якщо використовується) до початку shipment period або до узгодженої дати

Дефолт покупця по FOB-контракту (GAFTA 64)

  • Непередання судна до кінця delivery period
  • Неоплата за поставлений товар
  • Невідкриття акредитиву (якщо використовується) до першого дня delivery period

У всіх перелічених випадках порушення настільки серйозне, що кваліфікується як breach of condition — порушення істотної умови контракту. Це дає потерпілій стороні право розірвати контракт і потребувати відшкодування збитків через default clause. Якби порушення було менш значущим (breach of warranty — порушення другорядної умови), потерпіла сторона змогла б потребувати лише грошову компенсацію (allowance), але не розірвання контракту.

GAFTA Default Clause: як працює застереження про дефолт, фото 1

Як працює GAFTA Default Clause: принцип розрахунку

Мета застереження — компенсація, а не покарання. Default clause ставить потерпілу сторону в те фінансове становище, в якому вона опинилась би при належному виконанні контракту.

Формула:

Збитки = |Контрактна ціна − Ринкова ціна на дату дефолту|

Це відповідає формулі з Sale of Goods Act 1979, sections 50(3) і 51(3): збитки визначаються як різниця між контрактною ціною та ринковою ціною на момент, коли товар мав бути прийнятий або поставлений.

Три способи встановити default price

Контракти GAFTA передбачають три варіанти визначення ринкової ціни (default price) для розрахунку збитків:

Спосіб 1: Купівля/продаж проти дефолтера (buy-in / sell-out)

Потерпіла сторона купує (якщо вона покупець) або продає (якщо вона продавець) аналогічний товар на ринку та фіксує різницю з контрактною ціною. Для цього необхідно:

  1. Спрямувати повідомлення дефолтеру про намір купити/продати товар на ринку
  2. Здійснити угоду з товаром, максимально відповідним контрактному описанню та на аналогічних умовах
  3. Надати рахунок на різницю між контрактною ціною та ціною замінної угоди

Перевага цього способу: ви отримуєте об’єктивний доказ ринкової ціни, підтверджений реальною угодою.

Спосіб 2: Ринкова оцінка (market evidence)

Якщо замінна купівля/продаж неможлива або недоцільна, ринкова ціна встановлюється на основі доказів — котирувань брокерів, даних про угоди з аналогічним товаром у той же період. Цей спосіб менш надійний, оскільки різні джерела можуть дати суперечливі дані.

Спосіб 3: Визначення арбітрами

Якщо сторони не змогли узгодити default price, питання передається на розгляд арбітражного трибуналу GAFTA. Арбітри оцінюють усі надані докази і визначають ринкову вартість товару на дату дефолту.

Дата дефолту: чому не можна спішити

Розрахунок дати дефолту — найважливіший і водночас найпроблемніший елемент застосування default clause. Помилка на один день може змінити суму збитків на десятки тисяч доларів, якщо ринок рушився різко.

На яку дату оцінюються збитки?

GAFTA default clause привязує розрахунок збитків до “date of default” — дати дефолту. Але сам clausule не визначає, що саме вважати цією датою. На практиці це одне з найспірніших питань у арбітражах GAFTA, і відповідь залежить від того, йдеться про actual breach (фактичне порушення) чи anticipatory breach (заблаговременний відмова від виконання).

За загальним правилом англійського права збитки при actual breach оцінюються на дату, коли товар мав бути поставлений/прийнятий (Sale of Goods Act 1979, ss. 50(3), 51(3)). З anticipatory breach складніше — існує кілька конкуруючих позицій:

Позиція 1: дата дефолту = дата порушення / відмови від виконання. У справі Toprak Mahsulleri Ofisi v Finagrain [1979] 2 Lloyd’s Rep 98 суддя Goff J постановив, що “date of default” за змістом GAFTA default clause — це дата самого порушення, а не дата, коли потерпіла сторона його прийняла (acceptance of repudiation). Цей підхід був поширений на anticipatory breach у справі Thai Maparn Trading Co Ltd v Louis Dreyfus Commodities Asia Pte Ltd [2011] 2 Lloyd’s Rep 104, де суддя Beatson J визначив дату дефолту як дату, коли anticipatory repudiation стала явною та однозначною.

Позиція 2: дата дефолту = останній день для виконання контракту. У рішенні Верховного суду Bunge SA v Nidera BV [2015] UKSC 43 Lord Sumption в obiter dictum (параграф 28(3)) вказав, що “default of fulfilment” означає невиконання контракту, і для цілей default clause не має значення, був контракт repudiated заздалегідь чи просто не виконаний у строк. Це висловлення було сприйняте частиною практиків як вказівка на те, що при anticipatory breach дата дефолту має визначатись останнім днем для виконання, а не датою самої відмови.

Позиція 3: дата дефолту = дата прийняття repudiation. Саме так розсудив GAFTA Board of Appeal у справі Sezer v Agroinvest, оцінивши збитки на дату, коли потерпіла сторона прийняла repudiation (7 травня 2018), а не на дату самої відмови (27 квітня 2018).

Поточний стан питання. У справі Ayhan Sezer v Agroinvest SA [2024] EWHC 479 (Comm) Високий суд Лондона (HHJ Pearce) визнав підхід Board of Appeal помилковим та повернувся до позиції Toprak/Thai Maparn: при anticipatory breach дата дефолту — це дата repudiation, а не дата її прийняття. Суд також розтлумачив, що Lord Sumption у Bunge v Nidera не встановлював дату дефолту для anticipatory breach, а лише констатував, що при відмові від виконання контракт вважається невиконаним.

Однак Sezer — це рішення Високого суду (High Court), а не Апеляційного суду або Верховного суду. Obiter dictum Lord Sumption формально не має обов’язкової сили, але виходить від вищої інстанції. Тому питання не можна вважати остаточно закритим, і при підготовці до арбітражу варто враховувати всі три позиції.

Практичний висновок: поточна судова практика схиляється до того, що дата дефолту — це дата самого порушення або явної відмови від виконання. Але у кожному конкретному випадку визначення дати дефолту потребує ретельного аналізу обставин.

Коли можна оголошувати дефолт: приклади

Контракти GAFTA дають сторонам певний час на виконання зобов’язань. Оголосити контрагента в дефолті раніше закінчення всіх застосовних строків не можна — інакше ви самі опинитесь порушником. Розберемо на конкретних прикладах.

Приклад 1 — CIF-контракт по GAFTA 48. Shipment period закінчується 31 березня. За Clause 11(b) GAFTA 48 продавець зобов’язаний спрямувати notice of appropriation протягом 3 робочих днів (business days) з дати коносамента. Якщо notice of appropriation не отримано, Clause 24(f) передбачає deemed default: продавець вважається в дефолті, якщо нотис не вручений до 5-го робочого дня після останнього дня аппроприаційного періоду. Дата дефолту — перший робочий день після цього. Якщо покупець оголосить дефолт раніше закінчення всіх цих строків — він сам опинится порушником контракту.

Конкретні строки відрізняються від проформи до проформи, тому завжди звіряйтеся з актуальною версією контракту на gafta.com.

Приклад 2 — FOB-контракт по GAFTA 64. Delivery period закінчується 28 березня (п’ятниця). За Clause 8 GAFTA 64 покупець має право на продовження періоду надання судна на строк до 10 послідовних днів, якщо спрямує повідомлення не пізніше наступного робочого дня після закінчення delivery period — тобто не пізніше 29 березня (якщо це робочий день). Це означає, що продавець не може оголосити дефолт покупця 28 березня: потрібно дочекатися 30 березня, щоб переконатися, що покупець не скористався правом на продовження. Якщо продавець поспішить — він сам опинится в дефолті.

Небезпека передчасного оголошення дефолту

Це одна з найпоширеніших і найдорожчих помилок у практиці GAFTA.

Якщо сторона оголошує контрагента в дефолті до того, як строк для виконання закінчився, вона сама здійснює anticipatory repudiatory breach — передбачене істотне порушення контракту. Результат: «обвинувач» сам опиняється в положенні дефолтера і несе відповідальність за збитки другої сторони.

Anticipatory breach може виникнути й інакше: одна сторона прямо заявляє, що не має наміру виконувати контракт. У цьому випадку потерпіла сторона може прийняти таку заяву як розірвання контракту і невідкладно оголосити дефолт, або чекати фактичного закінчення строю виконання. Важливо: якщо потерпіла сторона мовчить і не приймає repudiation, контракт залишається в силі — і порушник отримує додатковий час для виконання.

Практичне правило

Ніколи не оголошуйте дефолт до повного закінчення всіх застосовних строків по контракту. Краще чекати один додатковий день, ніж опинитись в положенні порушника.

Що виключає GAFTA Default Clause

Loss of profits по перепродажам (sub-sales / sub-purchases) прямо виключена з default clause. Покупець, який перепродав товар за вищою ціною, не може стягнути з дефолтера різницю між своєю субпродажною ціною та контрактною ціною. Він може стягнути лише різницю між ринковою та контрактною ціною.

Виключення: арбітражний трибунал або Board of Appeal може присудити упущену вигоду, якщо знайде для цього особливі/надзвичайні підстави (special/compelling reasons). На практиці це трапляється вкрай рідко.

Розрахунок на середню контрактну кількість

Якщо товар не був appropriated до контракту, збитки розраховуються на середню кількість (mean contract quantity). Наприклад, при контракті на 10 000 мт ±10% за вибором покупця, середня кількість — 10 000 мт (середнє між 11 000 і 9 000).

GAFTA Default Clause: як працює застереження про дефолт, фото 2

Чек-лист: що робити при дефолті контрагента

  1. Спрямуйте повідомлення — поясніть, чому вважаєте контрагента в дефолті, зі ссилкою на конкретні порушені умови контракту
  2. Вкажіть характер порушення — приймаєте ви порушення як розірвання контракту (breach of condition) чи лише вимагаєте компенсацію (breach of warranty)
  3. Визначте спосіб встановлення default price — будете ви купувати/продавати на ринку або збирати ринкові докази
  4. Повідомте контрагента про здійснені кроки по встановленню default price
  5. Пропозиція урегулювання — запросіть оплату. Якщо контрагент не погодиться — ініціюйте арбітраж GAFTA

Влив ринкової кон’юнктури на рішення щодо дефолту

Оголошення дефолту — це не тільки юридичний, але й комерційний вибір. Потерпіла сторона має право, але не зобов’язана прийняти порушення як розірвання контракту.

Зростаючий ринок

Покупець, чий продавець порушив контракт, може віддати перевагу не розривати контракт: якщо ринок зріс, йому доведеться купувати товар за вищою ціною. Так, він зможе стягнути різницю через default clause, але простіше дати продавцю додатковий час для виконання.

Падаючий ринок

У цьому випадку покупець, вірогідно, оголосить дефолт і купить товар на ринку дешевше. Він не понесе ринкових збитків і може навіть залишитися в плюсі.

Ділові відносини

Якщо сторони мають намір продовжувати торгівлю, потерпіла сторона може проявити гнучкість — прийняти номінальну компенсацію або дати додатковий час. Довгострокові відносини у зерновій торгівлі часто коштують більше, ніж один виграний спір.

Висновок

GAFTA default clause — це чіткий контрактний механізм, який при правильному застосуванні забезпечує передбачувану компенсацію збитків. Три ключові моменти: точно розрахувати дату дефолту (не раніше!), правильно обрати спосіб встановлення default price і зафіксувати всі докази для можливого арбітражу.


Якщо у вас виникли запитання щодо застосування GAFTA default clause або потрібна допомога у підготовці до арбітражу GAFTA, зв’яжіться зі мною:

📧 danil@danil-hristich.com
📱 Telegram · WhatsApp

Danil Hristich
Author

Англійський соліситор і український адвокат. Спеціалізуюсь на арбітражі Gafta та FOSFA, морському праві (шипінгу) та міжнародній торгівлі.