Содержание
Якість зерна є ключовим фактором, що визначає успіх експорту зернових культур. Від якості зерна залежить ціна, попит на світовому ринку та відповідність вимогам міжнародних контрактів. Для об’єктивної оцінки та справедливого ціноутворення світова зернова галузь використовує чіткі стандарти, які дозволяють визначити класи пшениці та інших культур. У цій системі центральне місце займають правила Gafta (Grain and Feed Trade Association), які застосовуються до більшості міжнародних контрактів.
Показники якості, які визначають клас зерна пшениці
Якість зерна — це сукупність фізичних і хімічних характеристик, які можна оцінити візуально або виміряти за допомогою спеціального обладнання та лабораторних методів. Фізичні характеристики (наприклад, колір, форма зерна) можна визначити візуально, а хімічні (вміст білка, вологість, кількість клейковини тощо) вимагають лабораторного аналізу. Для визначення класності пшениці існують конкретні показники якості зерна пшениці, які чітко регламентуються міжнародними стандартами.
Різні класи пшениці відповідають різним рівням якості та призначенню використання зерна. Від того, до якого класу буде віднесена пшениця, прямо залежить її ринкова ціна та привабливість для імпортерів.
Основні показники якості зерна включають:
- Натура (Test Weight або Natural Weight). Натура зерна —це показник, який описує вагу певного об’єму зерна (іншими словами — наскільки зерно щільно “упаковане” в об’ємі). Чим більша натура, тим якіснішим вважається зерно. Вимірюється у грамах на літр (г/л) або кілограмах на гектолітр (кг/гл). Наприклад, для хлібопекарської пшениці типова натура становить близько 750 г/л (або 75 кг/гл).
- Вміст білка (Protein): визначає поживну цінність зерна та його технологічні властивості. Для хлібопекарської пшениці вміст білка може варіювати від 10% до 14%.
- Вологість (Moisture): кількість води у зерні, впливає на термін зберігання. Для пшениці максимальна вологість часто встановлюється на рівні 14,5%.
- Клейковина (Gluten): показник, що характеризує здатність зерна формувати тісто, важливий для випікання хліба.
- Кількість пошкоджених зерен (Damaged Grains, Broken Kernels або Damaged Kernels): зерна з пошкодженнями впливають на якість готової продукції та можливість зберігання.
- Засміченість (Admixture): вміст домішок, які не є зерном пшениці (рослинні рештки, насіння бур’янів тощо). Типовий показник для хлібопекарської пшениці не перевищує 2%.
- Питомі показники для конкретних цілей використання. Наприклад, для хлібопекарської пшениці важливе число падіння Хагберга (Hagberg Falling Number) – показник, що показує, чи не проросло зерно і наскільки добре з нього вийде хліб (індикатор активності ферменту амілази, яка розщеплює крохмаль на цукри, роблячи тісто липким і непридатним для випікання). Він вимірюється у секундах і показує, скільки часу потрібно, щоб занурений у крохмальну суміш поршень опустився під власною вагою: чим нижче значення, тим більше ферментів, що руйнують крохмаль, а отже, тим гірша якість випічки. У комерційних контрактах зазвичай вимагається не менше 220–250 с, але точні значення залежать від стандартів країни та умов угоди.
Ці показники безпосередньо впливають на те, до якого класу буде віднесено зерно та визначають його вартість на ринку.
Вимоги до якості зерна
Вимоги до якості зерна визначаються умовами контракту, міжнародними стандартами та законодавством країни-експортера.
Типові критерії включають:
- Вологість, натуру, вміст білка, клейковину;
- Вміст домішок (зернових і сміттєвих);
- Відповідність певному класу за фізичними та хімічними характеристиками.
Конкретні показники залежать від типу зерна, його призначення (хлібопекарське, кормове, макаронне виробництво) та умов поставки.
Міжнародна класифікація якості пшениці
Фактично єдиної міжнародної класифікації якості пшениці не існує. Кожна країна має власні стандарти та класифікації, хоча загалом вони можуть бути подібними. Конкретна класифікація, яка буде застосовуватись, часто прописується у контракті.
Розглянемо кілька прикладів класифікації пшениці. Хоча різні країни використовують власні системи для визначення класів пшениці, важливо розуміти спільні риси цих класифікацій.
США
У США класифікацію зерна затверджує Federal Grain Inspection Service (FGIS). FGIS є підрозділом Міністерства сільського господарства США (USDA) і відповідає за розробку та впровадження офіційних стандартів для зернових культур. Вона забезпечує об’єктивний контроль якості зерна через систему акредитованих інспекційних агентств.
FGIS має окремі класифікації для пшениці, кукурдзи, ячменю та інших культур. Наприклад, вони класифікують пшеницю на 5 класів за такими показниками:
- Натура (Test Weight);
- Пошкоджені зерна (Damaged Kernels);
- Засміченість (Foreign Material);
- Інші специфічні дефекти (Contrasting Classes, Shrunken and Broken Kernels).
| Grading factors | Grades U.S. Nos. | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Test weight per bushel | ||||||
| Hard Red Spring wheat or White Club wheat | 58.0 | 57.0 | 55.0 | 53.0 | 50.0 | |
| All other classes and subclasses | 60.0 | 58.0 | 56.0 | 54.0 | 51.0 | |
| Defects: | ||||||
| Damaged kernels (Total) | 2.0 | 4.0 | 7.0 | 10.0 | 15.0 | |
| – Heat damage (part of total) | 0.2 | 0.2 | 0.5 | 1.0 | 3.0 | |
| Foreign material | 0.4 | 0.7 | 1.3 | 3.0 | 5.0 | |
| Shrunken and broken kernels | 3.0 | 5.0 | 8.0 | 12.0 | 20.0 | |
| Wheat of other classes | 1.0 | 2.0 | 3.0 | 10.0 | 10.0 | |
| Stones | 0.1 | 0.1 | 0.1 | 0.1 | 0.1 | |
| Other material in one kilogram: | ||||||
| Animal filth | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | |
| Castor beans | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | |
| Crotalaria seeds | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Glass | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| Stones | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | |
| Unknown foreign substances | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | |
| Insect-damaged kernels (in 100 g) | 31 | 31 | 31 | 31 | 31 |
Повну інформацію можна отримати на сайті Federal Grain Inspection Service.
Україна
В Україні класифікація зерна затверджується державними стандартами, які розробляє та затверджує Національний орган стандартизації — ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (УкрНДНЦ).
Наприклад, ДСТУ 3768:2019 “Пшениця. Технічні умови” є стандартом, який регулює якість пшениці та її класифікацію. Він поділяє м’яку пшеницю на чотири класи так тверду пшеницю на п’ять класів за такими показникми:
- Натура;
- Вміст білка;
- Вологість;
- Пошкоджені зерна;
- Засміченість;
- Число падіння Хагберга.
Пшеницю 1-3 класів також називають “Група А”, а пшеницю 3-5 класів — “Група Б”.
| Показник | 1 клас | 2 клас | 3 клас | 4 клас |
| Натура, г/л, не менше ніж | 775 | 750 | 730 | Не обмежено |
| Склоподібність, %, не менше ніж | 50 | 40 | Не обмежено | Не обмежено |
| Вологість, %, не більше ніж | 14,0 | 14,0 | 14,0 | 14,0 |
| Зернова домішка, %, не більше ніж | 5,0 | 8,0 | 8,0 | 15,0 |
| – Биті зерна | 5,0 | 5,0 | 5,0 | У межах зернової домішки |
| – Зерна злакових культур | 3,0 | 4,0 | 4,0 | У межах зернової домішки |
| – Пророслі зерна | 2,0 | 3,0 | 3,0 | У межах зернової домішки |
| Сміттєва домішка, %, не більше ніж | 1,0 | 2,0 | 2,0 | 3,0 |
| – Мінеральна домішка | 0,3 | 0,5 | 0,5 | 1,0 |
| – Галька, шлак, руда | 0,15 | 0,15 | 0,15 | 0,15 |
| – Зіпсовані зерна | 0,3 | 0,5 | 0,5 | 1,0 |
| – Фузаріозні зерна | 0,3 | 0,3 | 0,5 | 1,0 |
| – Шкідлива домішка | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,2 |
| Сажка, ріжки (разом) | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,1 (0,05 сажка, 0,05 ріжки) |
| Триходесма сива | Не дозволено | Не дозволено | Не дозволено | Не дозволено |
| Кукіль | У межах шкідливої домішки | У межах шкідливої домішки | У межах шкідливої домішки | У межах шкідливої домішки |
| Кожен з видів іншого токсичного насіння | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 |
| Сажкове зерно, %, не більше ніж | 8,0 | 8,0 | 8,0 | 10,0 |
| Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, %, не менше ніж | 14,0 | 12,5 | 11,0 | Не обмежено |
| Масова частка сирої клейковини, %, не менше ніж | 28,0 | 23,0 | 18,0 | Не обмежено |
| Якість клейковини: одиниці приладу ВДК | 45–100 | 45–100 | 45–100 | Не обмежено |
| Число падіння, с, не менше ніж | 220 | 220 | 180 | Не обмежено |
Повний текст стандарту можна отримати в Національному органі стандартизації України.
Канада
У Канаді стандарти якості зерна затверджує Canadian Grain Commission (CGC) – державне агентство, яке регулює зернову галузь, забезпечує контроль якості та розробляє стандарти. Основний документ, що визначає правила оцінки зерна, називається Official Grain Grading Guide.
CGC класифікує пшеницю за функціональними характеристиками (призначенням для хлібопекарської промисловості, макаронних виробів тощо) та регіоном вирощування. Загалом виділяють дві основні зони:
- Західна Канада (Western Canada)
- Східна Канада (Eastern Canada)
Кожен регіон має кілька класів пшениці, для яких Official Grain Grading Guide встановлює чіткі стандарти якості. Наприклад, для Canada Western Red Spring (CWRS):
| Grading factor | No. 1 CWRS | No. 2 CWRS | No. 3 CWRS | CW Feed | Grade, if specs for CW Feed not met |
| Degree of soundness | Reasonably well matured, reasonably free from damaged kernels | Fairly well matured, may be moderately bleached or frost-damaged, reasonably free from severely damaged kernels | May be frost-damaged, immature or weather-damaged, moderately free from severely damaged kernels | Reasonably sweet, excluded from other grades of wheat on account of damaged kernels | — |
| Minimum test weight kg/hL (g/0.5 L) | 75 (365) | 72 (350) | 69 (335) | 65 (315) | Wheat, Sample CW Account Light Weight |
| Minimum hard vitreous kernels % | 65 | No minimum | No minimum | No minimum | — |
| Minimum protein % | 10.0 | No minimum | No minimum | No minimum | — |
| Variety | Any variety of the class CWRS designated as such by order of the Commission | Any variety of the class CWRS designated as such by order of the Commission | Any variety of the class CWRS designated as such by order of the Commission | Any class or variety of wheat excluding amber durum and CWSP | — |
Повну інформацію можна знайти в Official Grain Grading Guide на сайті Canadian Grain Commission.
Роль Gafta у визначенні якості зерна
Більше ніж 90% світової торгівлі зерном здійснюється за стандартами та проформами Gafta (Grain and Feed Trade Association). Gafta не тільки встановлює єдині правила укладення контрактів, але й відіграє ключову роль у контролі якості зерна.
Зокрема, Gafta:
- Акредитує суперінтендантів, які контролюють відповідність якості зерна умовам контракту.
- Визначає правила відбору проб (Gafta 124), що гарантують репрезентативність аналізу.
- Акредитує лабораторії відповідно до міжнародного стандарту ISO 17025.
- Визначає стандартизовані методи аналізу якості зерна (Gafta 130).
Хоча Gafta не визначає власні класи пшениці, ці механізми забезпечують єдині підходи до визначення якості зерна у міжнародній торгівлі.
Методи визначення якості зерна
Основним документом, що регулює аналіз зерна у міжнародній торгівлі, є Gafta No. 130 (Analytical Methods). Він містить стандартизовані правила та методики для оцінки таких показників, як вологість, білок, клейковина, натура та засміченість.
Gafta No. 130 включає як міжнародні стандарти ISO, так і специфічні методики, розроблені Gafta, які використовуються, якщо інші стандарти не зазначені у контракті. Зокрема, Gafta визначає наступні принципи аналізу якості зерна.
Відбір проб
Відбір проб повинен здійснюватися згідно з правилами Gafta No. 124 (Sampling Rules), які забезпечують репрезентативність аналізу. Це важливо для точності результатів та уникнення спорів.
Підготовка проб
Підготовка проб для аналізу здійснюється за методом 1.0 (Sample Preparation) із Gafta No. 130. Головні правила включають:
- Ретельне подрібнення проб, що гарантує однорідність та репрезентативність зразка.
- Мінімізацію втрат вологи та уникнення забруднення проб під час підготовки.
- Використання відповідного обладнання, яке не перегріває зерно, аби уникнути змін у його складі.
Вибір методу аналізу
За відсутності конкретного методу аналізу, передбаченого контрактом, застосовуються міжнародні стандарти ISO. Якщо стандарт не вказаний, лабораторія має право обрати інший відповідний міжнародно визнаний метод. Вибір методу обов’язково зазначається у сертифікаті аналізу. Найчастіше використовуються такі методи аналізу (згідно з Gafta No. 130):
| Показник якості | Метод аналізу Gafta (ISO) |
| Вологість зерна (Moisture) | ISO 712:2009 |
| Вміст білка (Crude Protein) | ISO 20483:2013 (метод К’єльдаля) |
| Клейковина (Wet Gluten) | ISO 21415-2:2015 (механічний метод) |
| Натура (Bulk Density) | ISO 7971-3:2019 |
| Засміченість (Admixture) | ISO 7970:2011 |
| Фізичні характеристики (Physical Characteristics) | ISO 7970:2011 або інші стандарти за погодженням (EN, USDA, GOST, CGC) |
Повний перелік стандартизованих методик доступний на сайті Gafta.
Вимоги до лабораторій
Всі лабораторії, які здійснюють аналіз згідно з Gafta No. 130, повинні бути акредитовані відповідно до ISO 17025. Саме ці лабораторії видають офіційні сертифікати якості на зерно, які мають юридичну силу у разі виникнення спорів.
Субпідрядний аналіз
Якщо лабораторія не може провести певний аналіз, вона має право передати цей аналіз тільки іншій лабораторії, яка також акредитована Gafta і має відповідну акредитацію ISO 17025.
Таким чином, використання чітких, стандартизованих методів аналізу згідно з Gafta No. 130 є запорукою об’єктивності, прозорості та достовірності результатів визначення якості зерна.
Висновок
Якість зерна визначає його відповідність контракту, ціну та репутацію постачальника. Більшість міжнародних контрактів на постачання зерна укладаються за стандартами Gafta, які встановлюють правила аналізу зерна, акредитацію лабораторій та контроль суперінтендантів.
Якщо вам потрібна юридична допомога щодо контрактів Gafta, спорів про якість зерна або питань, пов’язаних із його аналізом, напишіть мені на пошту, у Telegram або WhatsApp – я допоможу вам захистити ваші інтереси.
