LCIA: загальний гід

Це вступна стаття про арбітраж LCIA (London Court of International Arbitration).

Коротка історія створення LCIA

Перші кроки зі створення LCIA було зроблено ще наприкінці XIX століття.

У 1883 році було створено комітет, завданням якого було розробити пропозиції щодо створення трибуналу, який займатиметься транскордонними комерційними спорами. Однак лише 1891 року було затверджено остаточний проєкт створення Арбітражної Палати Лондона (The City of London Chamber of Arbitration). Офіційне відкриття нового трибуналу відбулося роком пізніше. У 1903 році трибунал перейменували на Лондонський Суд Арбітражу.

Нинішньої назви, Лондонський суд міжнародного арбітражу (The London Court of International Arbitration), інституція набула лише через 100 років, 1981 року.

Які спори розглядає LCIA?

Арбітражні правила LCIA можуть застосовуватися до будь-якого спору, незалежно від місцезнаходження сторін і застосовного права.

Згідно зі звітом LCIA за 2021 рік:

1. 85,2% сторін-учасників спорів були неанглійськими.
2. Лише 76% спорів розглядалися за англійським правом.
3. Більшість спорів походять із таких договорів: купівля-продаж, надання послуг, кредитні договори та корпоративні угоди. Також розглядалися спори щодо питань інтелектуальної власності, суднобудування тощо.

Які арбітражні правила застосовуються?

Загальне правило: застосовуються арбітражні правила в редакції, чинній на момент початку арбітражного розгляду (тобто на дату нотису про арбітраж). На сьогодні діють арбітражні правила 2020 року. Вони набули чинності 1 жовтня 2020 року.

Виняток: якщо сторони прямо погодили, що застосовується інша редакція правил (наприклад, 2014 або 1998 року).

Як передати спір на розгляд LCIA?

Для передачі спору на розгляд LCIA необхідна згода всіх сторін. Така згода зазвичай досягається ще до виникнення спору, на етапі укладення угоди, коли сторони узгоджують арбітражне застереження.

З арбітражними застереженнями виникає безліч казусів. Перш ніж їх розібрати, коротко опишу, що включають до арбітражного застереження:

1. Назва органу, який розглядатиме спір;
2. Категорії спорів, які можуть бути передані на розгляд;
3. Кількість арбітрів, які розглядатимуть спір. Якщо не вказувати це, спір у LCIA розглядатиме один арбітр.
4. Місце арбітражу (тобто яке право застосовуватиметься до процесуальних питань) та застосовне право (право, яке застосовується до питань по суті спору). Якщо не вказувати застосовне право, за замовчуванням застосовуватиметься право місця арбітражу (зазвичай це Лондон).
5. Мова арбітражного розгляду.

Сама LCIA, щоб уникнути проблем, рекомендує користуватися своїм типовим арбітражним застереженням:

Any dispute arising out of or in connection with this contract, including any question regarding its existence, validity or termination, shall be referred to and finally resolved by arbitration under the LCIA Rules, which Rules are deemed to be incorporated by reference into this clause.

The number of arbitrators shall be [one/three].

The seat, or legal place, of arbitration shall be [City and/or Country].

The language to be used in the arbitral proceedings shall be [    ].

The governing law of the contract shall be the substantive law of [    ].

Повернемося до найпоширеніших проблем із застереженнями:

1. Сторони неправильно вказали назву інституції. Іноді я чую легенду, що словосполучення “arbitration in London” дорівнює тому, що сторони узгодили передачу спору в LCIA (інші кажуть, що в LMAA). Це докорінно невірно. Насправді, таке застереження передбачає, що сторони погодили арбітраж ad hoc за правилами Arbitration Act 1996 (про це в окремій статті).
2. Недійсність основного контракту передбачає, що й арбітражне застереження, в ньому прописане, теж недійсне. Це, мабуть, другий міф, який необхідно розвіяти. В англійському праві діє принцип separability (незалежності) арбітражного застереження. Арбітражне застереження (навіть те, що прописане як підпункт в основному контракті), є незалежною, окремою від основного контракту угодою. Це означає, що воно може бути дійсним у ситуації, коли основний контракт – ні, і навпаки.

Як проходить арбітражний процес?

Усе починається з подання Запиту про Арбітраж (Request for Arbitration). Встановленої форми для цього документа немає, але є вимоги до його змісту:

1. Назва сторін та їхні дані (адреса, країна тощо).
2. Посилання на арбітражну угоду.
3. Короткий опис спору та вимоги.
4. Процесуальні питання, щодо яких сторони вже досягли згоди (кількість арбітрів, мова тощо).
5. Ім’я та деталі арбітра (якщо спір розглядають три арбітри).
6. Підтвердження оплати реєстраційного збору (£1,950).
7. Підтвердження надсилання Запиту відповідачу.

Датою подання Запиту є день, коли (i) його було подано в електронній формі до Секретаріату LCIA (Registrar), і (ii) було сплачено реєстраційний збір.

Після отримання Запиту у відповідача є 28 днів на Відповідь (Response). Цей термін може бути продовжений самою LCIA (не Трибуналом, оскільки на цей момент він ще не сформований). Відповідь – доволі короткий документ, проте до нього теж є вимоги щодо того, яку інформацію зазначати, наприклад, підтвердження чи заперечення позовних вимог (або їх частини).

Далі LCIA формує Трибунал – призначає єдиного арбітра або голову Трибуналу, якщо спір розглядається трьома арбітрами. Якщо відповідач не подав Відповідь, LCIA розпочинає призначення Трибуналу після спливу 28 днів з дати подання Запиту.

Після формування Трибуналу і подання позову арбітр, як правило, призначає конференцію з приводу порядку ведення процесу (case management conference). На конференції визначають подальші кроки у справі: коли, хто і які документи подає; вирішують питання про те, які докази необхідно надати, наприклад, експертні висновки або показання свідків, тощо.

Після конференції Трибунал виносить процесуальний наказ із графіком обміну поясненнями та датою усних слухань. Наказ також може містити технічні вимоги до документів, що подаються (назва і розмір шрифту, вимоги до нумерації додатків, спосіб відправки додатків, тощо).

Зазвичай для обміну документами встановлюються такі терміни:

1. Протягом 28 днів після формування Трибуналу позивач подає позов.
2. Протягом 28 днів відповідач подає відзив на позов і зустрічний позов (якщо він теж заявляє претензії).
3. Протягом 28 днів позивач подає відповідь на відзив та відзив на зустрічний позов.
4. Протягом 28 днів відповідач подає відповідь на відзив за зустрічним позовом (якщо відповідач подавав зустрічний позов).

Після обміну поясненнями та усних слухань провадження закривається, і Трибунал готує рішення.

Відмінність від інших арбітражів

У LCIA є низка відмінностей від інших арбітражів:

1. У LCIA немає відкритого і затвердженого списку арбітрів.
2. Якщо сторони призначають арбітрів, то можуть вибрати кого забажають. Головне, щоб арбітр був незалежним, мав достатній досвід в арбітражі та/або сфері спору, а також мав достатньо часу для виконання своїх функцій.
3. Якщо сторони не погодили кількість арбітрів, то спір розглядає єдиний арбітр (в інших арбітражах – три). Однак з огляду на обставини LCIA може призначити трьох арбітрів, а у виняткових випадках – більше трьох.
4. У LCIA обидві сторони порівну сплачують витрати арбітражу. В інших арбітражах витрати оплачує позивач, і в разі виграшу може стягнути їх з іншої сторони.
5. У LCIA Трибунал наділений повноваженнями вживати забезпечувальних заходів, наприклад забезпечення витрат (security for costs).
6. Трибунал також може об’єднати кілька справ в одне провадження. Зазвичай в інших арбітражах це можливо лише за згодою всіх сторін.

Скільки коштує арбітраж LCIA?

97,000 USD – середня вартість арбітражу згідно зі статистикою LCIA.

У LCIA немає фіксованих арбітражних витрат. Вони поділяються на два види: адміністративні витрати (витрати персоналу LCIA на ведення спору) і гонорари арбітрів.

Головна витрата в арбітражі – гонорари арбітрів. У кожного арбітра є своя погодинна ставка, яка не може перевищувати £500 (за рідкісними винятками). Тому чим більше арбітр витрачає часу на розгляд спору, тим більшою буде вартість.

Скільки триває розгляд спору в LCIA?

16 місяців – середній термін розгляду справи, від подання Запиту про Арбітраж до винесення рішення.