Пропустити строк для початку арбітражу GAFTA чи FOSFA — означає ризикнути втратити всю вимогу повністю, навіть коли по суті спору ви маєте рацію. Ці строки короткі, застосовуються суворо, а розрахунок на поблажливість арбітрів зазвичай не виправдовується. Нижче — скільки саме часу дається, що в цей строк потрібно встигнути насправді та які важелі залишаються, якщо його все ж пропущено.

Строк на арбітраж — це не «позовна давність»

Поширена й дорога помилка: якщо англійське право дає шість років на позов із договору за Limitation Act 1980, то час іще є. В арбітражах GAFTA і FOSFA це не так. Тут одночасно діють два строки — і вирішальним виявляється не той, на який дивляться найчастіше.

Шість років за Limitation Act 1980 — це зовнішня, законодавча межа. Але сам договір GAFTA чи FOSFA через арбітражні правила запроваджує власний, значно коротший договірний строк (time bar). Він спливає першим — задовго до шести років. Пропустили його — і вимогу буде заблоковано: у правилах FOSFA це прямо названо «waived and absolutely barred», у GAFTA — «waived and barred», але результат по суті один — спір по суті не розглядають. Шість років із Limitation Act в арбітражі асоціацій майже ніколи не є вашим реальним дедлайном.

Сам договірний строк простий за принципом, але в ньому є тонкість, на якій часто спотикаються. У відведений час потрібно не «подати позов» у звичному сенсі, а вчинити вужчу дію — надіслати іншій стороні повідомлення про арбітраж (notice of arbitration) і призначити свого арбітра (у FOSFA копія повідомлення з іменем арбітра йде ще й до Федерації; у GAFTA повідомлення подається відповідачу). Розгорнуті письмові позиції та докази (submissions) подаються вже потім, за пізнішими строками. Але якщо саме повідомлення не надіслано вчасно, спір по суті розглядати не стануть — яким би обґрунтованим він не був.

Скільки часу є на подання позову в арбітраж FOSFA?

Це частина загального механізму арбітражу FOSFA: за Правилом 1 Rules of Arbitration and Appeal (редакція від 1 квітня 2026 року) строк залежить від характеру вимоги. Спори щодо якості та/або стану товару (quality and/or condition) потрібно заявити не пізніше 90 днів поспіль з моменту завершення вивантаження на умовах CIF, CIFFO, C&F і подібних або з моменту завершення постачання на FOB, ex-tank, ex-mill і ex-store. Якщо у справі зразок товару може виявитися вирішальним для результату, заявник додатково надсилає до FOSFA опечатаний зразок — але ця вимога діє не в усіх спорах про якість, а лише коли зразок має доказове значення.

Усі інші вимоги — зокрема грошові: ціна, брокерська комісія, збитки — подаються протягом одного року. І тут важлива деталь: рік відлічується не від розпливчастого «моменту виникнення спору», а від об’єктивної договірної дати — спливу періоду відвантаження чи завершення остаточного вивантаження (на CIF), спливу періоду поставки чи фактичної поставки (на FOB). Відповідач, отримавши повідомлення, призначає свого арбітра протягом 30 днів.

Кілька практичних нюансів із того ж Правила 1: повідомлення про арбітраж, надіслане від імені брокера, дійсне; будь-яке повідомлення, отримане після 16:00 робочого дня, вважається отриманим наступного робочого дня; а якщо строк спливає в суботу, неділю чи свято — він продовжується до найближчого робочого дня.

Скільки часу є на подання позову в арбітраж GAFTA?

Логіка арбітражу GAFTA схожа, але за Правилом 2 GAFTA No 125 (редакція від жовтня 2025 року) дати прив’язки інші. Якщо у справі арбітри досліджують зразки товару, повідомлення про намір передати спір до арбітражу подається протягом 21 дня поспіль після завершення навантаження, поставки, вивантаження чи розпакування контейнера (а у спорах із застереження Rye Terms — лише 10 днів).

Усі інші спори з купівлі-продажу — протягом одного року, але точка відліку залежить від базису:

  • CIF, C&F і подібні: рік від пізнішої з двох дат — спливу договірного періоду поставки (з урахуванням продовження, якщо воно було) або завершення остаточного вивантаження судна в порту призначення.
  • FOB: рік від ранішої з двох дат — дати останнього коносамента або спливу договірного періоду для подання судна.
  • Інші базиси: рік від останнього дня договірного періоду поставки, відбору або прибуття.

Різна прив’язка для FOB і CIF («раніша» проти «пізнішої») — типове джерело помилок у розрахунку. Сплутавши їх, легко вирішити, що час іще є, коли строк насправді вже сплив.

Строки на подання позову в арбітраж GAFTA і FOSFA, фото 1

Що таке «поновлення» позову і навіщо воно потрібне?

Зі строком пов’язана й друга, менш очевидна проблема, про яку забувають найчастіше. Припустимо, ви вчасно розпочали арбітраж. Але якщо потім справа «зависає» і ніхто не рухає її далі, вимогу можна втратити заново — уже не на старті, а в процесі.

За Правилом 3 FOSFA, якщо жодна зі сторін протягом року з дати подання позову не надасть арбітрам документів чи позицій (submissions), позов вважається таким, що втратив силу (lapsed). Рятує лише поновлення: будь-коли до спливу цього року будь-яка зі сторін надсилає іншій нове повідомлення про арбітраж. У FOSFA таке поновлення надається лише один раз — і продовжує справу на рік від дати повідомлення про поновлення (а не додає рік до початкового строку), після чого, якщо руху так і немає, вимога вважається відкликаною та припиненою (докладніше про це та інші новели — у розборі правил арбітражу FOSFA 2026 року).

GAFTA в Правилі 4.10 влаштована щедріше за тривалістю: «завислий» позов можна поновлювати повторно, рік за роком, але не довше шести років від дати першого повідомлення (та сама межа з Limitation Act 1980). Але за формою GAFTA вибагливіша: поновити можна або поданням документів чи позиції у справі, або окремим повідомленням — причому повідомлення дійсне, лише якщо подане в останні 30 днів перед датою спливу. У FOSFA такого вікна немає: там для поновлення достатньо повідомити іншу сторону будь-коли до спливу року. Будь-яка зустрічна вимога поновлюється разом з основною.

З поновленням — як і з поданням самого позову — краще не тягнути до останнього дня. У FOSFA, наприклад, повідомлення, отримане після 16:00, вважається отриманим лише наступного робочого дня: надіславши його ввечері в дедлайн, легко формально запізнитися. GAFTA в цьому м’якша — там датою подання вважається дата відправлення повідомлення (Правило 21.1), — але доводити своєчасність в останній момент усе одно важче, ніж зробити все заздалегідь.

Чи можуть арбітри пробачити пропуск строку?

Так, формально таке право в трибуналу є — і у FOSFA, і в GAFTA це «абсолютна дискреція» (absolute discretion) допустити прострочений позов. Але розраховувати на неї не варто, і ось чому.

По-перше, дискреція взагалі вмикається лише якщо відповідач сам заявить про пропуск строку як про захист. У FOSFA це прямо сказано в Правилі 11(a), у GAFTA — в Правилах 2.3 і 23. Якщо відповідач про time bar промовчав, бар’єр не застосовується, і потім скасувати рішення з цієї підстави вже не можна.

По-друге, планка для «пробачення» навмисно висока. GAFTA вписала її прямо в Правило 23(a): допустити прострочений позов можна, лише якщо арбітри переконані, що «обставини були поза розумним передбаченням сторін під час укладення договору і було б справедливо продовжити строк», або що «поведінка однієї сторони робить несправедливим вимагати від іншої суворого дотримання строку». У правилах FOSFA сам тест не прописаний, але трибунали застосовують ту саму формулу. Аргументи «ми не знали про строк», «ми вели переговори про мирове врегулювання», «це наш перший арбітраж» — зазвичай не працюють. Дискреція арбітрів — не той механізм, на який варто розраховувати заздалегідь.

Строки на подання позову в арбітраж GAFTA і FOSFA, фото 2

Section 12 Arbitration Act 1996: чи можна просити суд продовжити строк?

Якщо трибунал чи апеляційна колегія відмовили, залишається останній варіант — звернутися до англійського суду за продовженням строку згідно зі статтею 12 Arbitration Act 1996. Така можливість є, але використовується вкрай рідко.

Сам закон обмежує суд жорстко. Стаття 12(2) дозволяє звертатися до суду лише після того, як вичерпано внутрішній арбітражний механізм продовження. А стаття 12(3) дозволяє продовжити строк лише за однієї з двох умов:

(a) обставини були такими, що виходили за межі розумного передбачення сторін у момент погодження відповідної умови, і продовжити строк було б справедливо, або
(b) поведінка однієї сторони робить несправедливим вимагати від іншої суворого дотримання відповідної умови.

Цей тест навмисно суворіший за попередній: за статтею 27 старого Arbitration Act 1950 суд міг продовжити строк просто щоб уникнути «надмірних труднощів» (undue hardship) для позивача. Тепер цього замало — потрібні справді виняткові обставини.

Як це працює на практиці, показує провідна «товарна» справа SOS Corporación Alimentaria SA & Mataluni SpA v Inerco Trade SA [2010] EWHC 162 (Comm), розглянута суддею Hamblen. Спір виріс із масштабного забруднення українського соняшникового масла мінеральним маслом у 2008 році. Контракти були на проформі FOSFA 54; покупці пропустили 21-денний строк на вимогу щодо якості. Трибунал першої інстанції FOSFA пропуск пробачив, але апеляційна колегія це скасувала й визнала позов погашеним за строком. Тоді покупці пішли до суду — і за статтею 69 (оскарження з питання права), і за статтею 12 (продовження строку).

Суддя відмовив за обома. За статтею 12 він сформулював ключову — і неочевидну — думку. Суд погодився, що саме забруднення мінеральним маслом тоді не було відомим галузевим ризиком і сторони не могли його розумно передбачити. Але самого цього виявилося замало. Стаття 12 дивиться не стільки на передбачуваність самого забруднення, скільки на обставини, через які було пропущено строк, — а ще на тривалість прострочення, вину заявника та справедливість продовження загалом. А ось тут покупці були винні самі: за однією з вимог забруднення встановили за 8 днів до спливу строку, але заходів не вжили; за іншими — зволікали з арбітражем навіть після того, як дізналися про проблему. Аргумент «ми не знали про строки FOSFA» суддя відхилив особливо жорстко: покупець був великим міжнародним виробником і дистриб’ютором рослинних олій, із власним юридичним відділом, який активно займався питанням забруднення, і мав знати, що договірні строки на позов у торгових асоціаціях — річ фундаментальна. Професіоналізм і наявність юристів зіграли проти заявника, а не на його користь.

Головний практичний висновок судді: стаття 12 в принципі допускає продовження навіть там, де в асоціації є свій механізм, але такі випадки «ймовірно, будуть рідкісними» — потрібно довести, що справа незвичайна і є вагома причина продовжити строк усупереч рішенню самих арбітрів. Для договірних строків на демередж і застосування статті 12 у чартерному контексті логіка схожа — про це докладніше у статті про demurrage time bar.

Строки на подання позову в арбітраж GAFTA і FOSFA, фото 3

Пропуск строку в арбітражі FOSFA: кейс із практики

Це справа з моєї практики: я представляв сторону продавця-трейдера, до якого брокер заявив вимогу про несплачену комісію, і домігся того, що позов було відхилено повністю через пропущений строк — без переходу до спору по суті. Брокер вимагав комісію за кількома FOB-контрактами на українську сиру соняшникову олію. У продавця на той момент виник спір про якість із його власними покупцями, ціну йому сплатили не повністю — і на цьому тлі він відмовився платити брокерську комісію, заявивши про це прямо й недвозначно. Брокер, для якого це був перший арбітраж, не поспішав: намагався домовитися полюбовно, чекав обіцяних дзвінків «після узгодження з керівництвом» — і звернувся до FOSFA приблизно через два місяці після того, як строк уже сплив. Цікава деталь: у FOSFA є окремі правила арбітражу для брокерських комісій, але в підписаних підтвердженнях сторони послалися на повні правила за контрактом FOSFA 53 — і саме їхні строки зрештою зв’язали брокера.

За чинними тоді правилами грошову вимогу потрібно було заявити протягом 60 днів з моменту виникнення спору. Трибунал зафіксував дату спору за чіткою відмовою продавця платити; 60 днів сплили; арбітраж було розпочато на 62 дні пізніше строку. Брокер попросив арбітрів скористатися дискрецією і пробачити запізнення, посилаючись на недосвідченість і переговори про мирове врегулювання, що тривали. Відмова — за тим самим тестом «розумного передбачення»: сторони свідомо обрали арбітраж за правилами FOSFA, а отже, строки цих правил були цілком у межах їхнього передбачення; незнання правил, обраних самими сторонами, виправданням не слугує. Позов було відхилено повністю, а брокеру присудили сплатити витрати арбітражу (про те, як розподіляються такі витрати, — у матеріалі про стягнення витрат на юриста в арбітражі GAFTA і FOSFA). Комісія, яка, можливо, і була зароблена, виявилася втраченою не через слабкість позиції, а через втрачений час — у цьому й весь урок.

Відтоді змінилися дві речі. Та справа йшла за старим регламентом: два арбітри, а за їхньої незгоди — призначуваний «умпір» (umpire) — третій арбітр, який вирішував спір у разі розбіжностей, і жорстке 60-денне вікно для грошових вимог, прив’язане до слизької «дати виникнення спору». Сьогодні у FOSFA спір вирішує трибунал із трьох арбітрів із головою — інституту умпіра більше немає, — а на грошові та інші вимоги відведено цілий рік, що відлічується від фіксованої договірної дати. Той самий брокер за сьогоднішніми правилами, найімовірніше, уклався б у строк. Механіка стала м’якшою — але урок лишився тим самим: право пробачити пропуск в арбітрів є, застосовують вони його рідко, і будувати на ньому розрахунок не можна.

Що це означає для трейдера й брокера

Своїм реальним дедлайном вважайте не шість років із Limitation Act, а короткий договірний строк арбітражних правил — і заносьте його в календар від об’єктивної договірної дати (закінчення періоду поставки, дата коносамента, завершення вивантаження), а не від того дня, коли «почався спір».

Розпочинайте арбітраж вчасно, навіть якщо паралельно ведете переговори про мирову: переговори не зупиняють перебіг строку, а формально розпочату справу завжди можна припинити, якщо домовитеся. Якщо арбітраж уже триває — тримайте в полі зору і другий строк, на поновлення, щоб справа не втратила силу.

І якщо строк усе ж пропущено — це ще не обов’язково кінець: чи заявить відповідач про time bar, чи є підстави для дискреції, чи вичерпано внутрішній механізм перед зверненням до суду — усе це варто тверезо проаналізувати. Але ставитися до цього потрібно як до роботи над помилками, а не як до плану.


Якщо у вас виник спір за контрактом GAFTA чи FOSFA або потрібно терміново оцінити, чи не спливає строк на подання позову в арбітраж, зв’яжіться зі мною:

📧 danil@danil-hristich.com
📱 Telegram · WhatsApp

Danil Hristich
Author

Англійський соліситор і український адвокат. Спеціалізуюсь на арбітражі Gafta та FOSFA, морському праві (шипінгу) та міжнародній торгівлі.